"Гуцул Каліпсо" на кордоні України з Тринідадом і Тобаго
Вони
приїздили в наші краї пару років тому - на фестиваль «Купальські зорі»
до Голої Пристані. І одразу сподобались усім, хто їх побачив та почув.
Хоча до того, як вони вийшли на сцену, про них навряд чи хтось знав.
Отака «темна конячка» - подарунок «Купальським зорям» від «Таврійських
ігор». До останнього навіть точна назва була невідомою - ходили чутки,
що приїде чи то гуцул Каліпсо, чи то гуцулка Ліпсо. Нарешті таємниця
розкрилася: на сцені з'явився гурт з Чернівців «Гуцул Каліпсо», поки ще
невідомий широкій публіці. З'явився - й одразу «розшевелив»
голопристанську набережну і так званий партер. Стільці, що були
завчасно принесені, відставлені, і під задерикуватий український стьоб
публіка «пішла у відрив». Мабуть, після «Братів Гадюкіних» на
українській сцені нічого подібного не було.
Вони мали успіх і на малій сцені «Таврійських ігор» (звісно, тоді, коли
цей фестиваль ще не порушував топоніміку), через деякий час засвітилися
і на МІ - у програмі Сашка Положинського «Свіжа кров» - і теж успішно.
Тож знайомтесь, ось вони - музиканти з Чернівців, які здатні змусити
навіть солідного і тверезого дядю забути про вік і посади. Тромбоніст
Дима Герасим'юк і саксофоніст Петрович - Валера, «самий Петрович із
Петровичей». Вокаліст Богдан. Брати Шаляпіни: старший -барабанщик
Валік, молодший - бас-гітарист Серьожа. Та гітарист Сергій
Зубічанський, який переграв в купі колективів, поки добрався до «Гуцул
Каліпсо»
Хлопці, звідки у вас така чудернацька назва?
По-перше, «гуцул» - це мається на увазі гуцульський фольклор, який
присутній в нашій творчості. А «каліпсо» - це вже аутентіка і фольклор
островів Тринідад і Тобаго, мотиви, які теж присутні в нас. Загалом,
фольклор досить схожий, незалежно від країни, від континенту. Те, що
грають в Мексиці, схоже нате, що грають в Молдавії.
Тобто, ви стверджуєте,що Україна близька до Тринідаду і Тобаго?
І до скандинавів, і до румун, і до купи країн, в яких є фольклор, - вони всі близькі нам.
Розкажіть трошки про себе.
Працюємо ми десь з 2000 року, але два роки були у творчих пошуках, в
тіні - чорна полоса в нас була така. Хтось в цей час працював, хтось
навчався, пробували себе в музиці іншій. Потім «Гуцул Каліпсо» знову
став на рельси і пішов потужним потягом вперед. Вже кілька років як ми
активно виступаємо, граємо і просуваємось потроху, і це приємно.
Нарешті добралися і до Херсона, і саме до Голої Пристані - дивна назва,
дійсно. Мені сподобалося - Гола... Я думав, що тут нудісти будуть. А
насправді, звичайне місто з прикольними людьми, щирими і добродушними.
Як ви себе почуваєте на фестивалі?
Чесно кажучи, нам дуже сподобалося. Кайф в тому, що прийом дуже
радушний, щирий. Сам фест організований дійсно жирно, ЖИРНО (це в мене
слово-паразит, напевно). Класно зроблений саме для музикантів, умови
найкращі, файнюнечкі. Правда, зі сцени дійсно нічого не видно, тому я
не зміг зрозуміти, як публіка реагує: кричали - це чув, але от бачити
не бачив. Це, як в давнину, - робили мури в кріпостях, і перед муром
був ще невеликий ров з річкою. Так і тут люди - за рвом із річкою.
Складнувато в таких умовах працювати, незвично, перший раз ми так
граємо, враження нові, але приємні. Я радий, що публіка реагувала
класно.
Поки слухали вас, дуже живо згадалися «Брати Гадюкіни»...
Так, вплив «Братів Гадюкіних» дуже сильний, це для всіх любима банда,
яку ми слухаємо із задоволенням. Вони перші в Україні, хто намагався
грати фанк, блюз, рок-н-ролл -такі напрямки в музиці, в яких
використовуються духові і яка «качає». Задача проста - відчувати себе
щасливими, натхненими і робити людей щасливими по мірі можливостей. Це
просто. І в деякій мірі творчість «Братів Гадюкіних» І дала нам якийсь
поштовх до того, щоб це творити. Ми навіть маємо cover отдєльний -
«Дупа железова», правда, її переробили. В принципі, в тій музиці, яку
ми граємо, ми намагаємось змішувати багато різних стилів докупи - від
реггі до екай, від фанку до диско. Якби ви мали можливість до нас
попасти на концерт, то ви б бачили більш широку грань гурту «Гуцул
Каліпсо».
Маємо надію, що в ваших планах ще є візити до наших країв. Ми
фаталісти, тому планів ніяких не загадуємо. Але точно, що ми збираємось
робити - це напевно далі грати і приїжджати туди, куди нас будуть
запрошувати.
