У Херсоні існує чимало молодіжних музичних гуртів. Кожен із них має
різну аудиторію і намагається створити власну, несхожу на інші,
концепцію діяльності. «Virgo» в перекладі з латинської — діва,
непорочна. Таку назву учасники гурту обрали невипадково. За їх словами,
музика, яку вони створюють, повинна змінити світ на краще.
Бас-гітарист та вокаліст Роман «Райнер», гітарист Дмитро «Ктулху» та
барабанщик Денис «Святояр» почали співати разом не так давно — з грудня
2006-го. І хоч творчі суперечки у юнаків виникають часто,
«спрацювалися» молоді люди навдивовижу швидко. Вже зараз є чим
пишатися, адже «Virgo» виступала на великих концертах разом з відомими
російськими та українськими гуртами «Alcanost», «Inside you»,
«Paramonia», «Іромос» та інші.
— Наша аудиторія — це представники молодіжних субкультур, молодь від 14
до ЗО років, — розповідає Роман. Саме він — автор текстів усіх пісень
гурту. — Ми працюємо у напрямі doom-black metal. Музика — у дусі
норвезької, фінської традиції з досить помітними нотками класики і
східних мотивів. Тексти ж — сюрреалістичні, з елементами декадансу.
Сьогодні у «Virgo» близько десяти пісень: «Мы словно капли в океане
гнева», «Когда тянутся к северу пальцы», «Нищие духом», «О циничном
безумии», «Безглазый идол страха».
Усі вимагають філософського сприйняття і зовсім не схожі на пісні сучасної української та російської естради.
Навряд чи гурт існував би без ініціативності та самопожертви хлопців:
інструменти придбали на власні кошти, приміщення для репетицій (яке
музиканти між собою називають «комора») також доводиться шукати
самостійно. На концертах за виступи гроші не платять: зараз головне
напрацювати авторитет.
— Якщо організатори фестивалю обіцяють нагодувати та надати місце для
ночівлі — відмовлятися не будемо! — посміхається Роман «Райнер».
Ось і запис альбому планують зробити — «Последний человек (Empty)» —
ясна річ, також власними зусиллями. Бажаючих спонсорувати гурт, на
жаль, немає, хоч про розвиток молодіжної культури говорять сьогодні
багато.
Побувавши на одній із репетицій юнаків, помітила багато цікавого.
Учасники гурту — розумні і освічені молоді люди. Взяти хоча б їх
естрадні псевдоніми. Роман називає себе Райнером на честь улюбленого
поета Марії Рільке Райнер. До речі, хлопець вже має збірочку власних
поезій, мріє про її видання. По допомогу думає звернутися в Товариство
російської поезії. Псевдонім Ктулху у Дмитра — міфологічний, так звався
один із богів давніх ацтеків. Денис же отримав ім'я Святояр, пройшовши
обряд наречен-ня. Він сповідує українську рідну православну віру.
З усього гурту лише Денис має музичну освіту, закінчивши музичну школу
зі спеціальності «Фортепіано». Інші ж—самородки, талант яких вчасно
помітили творчі люди. Свого часу Романа запросив до себе в колектив «No
coment» Анатолій Чабаненко, Дмитро записався до музичного гуртка під
керівництвом Володимира Спиридонова на базі Палацу дітей та юнацтва. На
даний момент рівень гри на інструментах, безсумнівно, — дуже високий.
Напевно, щоб бути професіоналом, не обов'язково мати спеціальну освіту.
— Наша творчість ні на що не схожа: ми не робимо авторитетів із якоїсь
групи, не орієнтуємося на типові тексти, — розмірковує соліст «Virgo».
— Музика — це те, як ми відчуваємо світ. Кожному хочеться, щоб його
бачення розділили. Отож мета — донести наше самовираження до слухачів.
Звичайно, хотілося б стати відомими в Україні, на міжнародному рівні.
Але не це головне! Часто для слави люди роблять те, що їм не
подобається, співають те, що від них хочуть чути. Ми до такого не
готові!
— Для нас головне відчуття духу свободи, ритму життя. Це класно! — продовжив думки друга Дмитро.
— А чи відчуваєте Ви страх перед аудиторією, стоячи на сцені? І що
порадите хлопцям та дівчатам, які також створюють свої музичні гурти?
— Хвилювання перед слухачами відчуваємо завжди, — відповідає Денис. —
Боїмося, що нас не зрозуміють, не «вловлять» ідею пісень. Але відчуття
контакту з людьми здатне подолати всі страхи. До речі, на концерті
простіше, ніж на репетиції, адже йде віддача енергії від тих, хто тебе
не просто слухає, але сприймає. А майбутнім зіркам порадимо одне: треба
бути ініціативними, не здаватися, зустрічаючись на творчому шляху з
перешкодами. Створюючи колектив, слід пам'ятати, що музичний гурт — це
наче родина, де кожен ЇЇ член крокує в ногу з іншими. Ми впевнені, що
всі ваші зусилля будуть винагороджені хоча б тими відчуттями, які
отримуєш, виконуючи свої пісні на сцені!
