Покусай задницю королеви, 2006
ГУЛІ НА
ВУЛІ
Ой гулі-гулі, ми на вулі –
очі розбігаються.
Лю-лі, лю-лі, хлопцям дулі:
від дівчат лишаються!
Ой гулі-гулі, ми на вулі –
до дівчат чіпляємся.
Лю-лі, лю-лі, хлопцям дулі:
Дівчата насміхаються!
Приспів:
Напнулися штани – не винні пацани,
А виннії дівки, що не дають руки!
Ой гулі-гулі, ми на вулі –
тусовка називається.
Лю-лі, лю-лі, дівкам дулі,
бо хлопці напиваються!
Приспів:
Напнулися штани – не винні пацани,
А виннії дівки, що не дають руки!
Не виннії дівки, що не дають
руки!
а винні пацани – кладуть не те в штани!
ПОКУСАЙ
Покусали комарі падлючії,
і вона кусала серденько мені,
Ой ви, пані-комарі падлючії,
покусайте краще жопоньку її!
Приспів:
Ой-е, ой-я, покусайте краще жопоньку її!
Попекло мя сонечко голоднеє,
і вона пекла очима чорними,
Ой ти, пане сонечко голоднеє,
попечи ти краще пузико її!
Приспів:
Ой-е, ой-я, попечи ти краще пузико її!
Місяць повний спати не дає
мені,
і вона приходить у кожному сні,
Ой ти, пане місяцю повним-повний,
не давай заснути її голові!
Приспів:
Ой-е, ой-я, не давай заснути її голові!
ЗАДНИЦЯ
Ідуть дівчата плаєм, а хлопці заглядають,
Куди?
Так ласо заглядають, що не помічають
Біди!
Біда така кругленька, біда така м’якенька,
кругленька і м’якенька, тепленька і мокренька…
Приспів:
Задниця, задниця
над добрими мужчинами дражниться,
дражниться задниця… Ой-ей!
Ідуть дівчата ладом, а
хлопці все іззаду,
Чому?
Так ласо поглядають, що не помічають
чуму!
Чума така кругленька, чума така м’якенька,
Кругленька і м’якенька, тепленька і мокренька!
Приспів
КОРОЛЕВА
А у королеви серденько болить,
Тому королева неспокійно спить.
Їй у сні приходить страшний волохатий,
І тому у неї серденько тремтить
Приспів:
А навколо тебе крутиться земля,
Ти ж бо є найкраща, моя королево,
Кожная собачка тобі хвостом виля,
Кожен джентльмен віддасть усе для тебе!
А у королеви спокою нема,
бо давно вже в ліжку вона спить сама.
Їй у сні приходить страшний волохатий,
І тому у неї спокою нема.
Приспів
А у королеви легко на душі,
хоч навколо замку високі кущі.
Уві сні приходить страшний волохатий,
Тільки вже не страшно: він їй до душі!
Приспів
Я ЗНАЮ, ЩО
ТИ Є
Я знаю, як болить, я знаю, як горить,
Я знаю, як встає, я знаю, як дає,
Я знаю, як не спить, я знаю, як тремтить,
Я знаю, що ти є, я знаю!
Приспів:
Я знаю, що ти є, та тільки десь ховаєшся,
І зберегти життя своє на Бога сподіваєшся.
Я знаю, що ти є, від мене десь ховаєшся,
А як мене ти не знайдеш – то з Богом повінчаєшся!
НУ І ШО?
Ти народився – ну і що?
Ти оженився – ну і що?
А дерево собі росте, знай росте
зелене...
Ти навіть вивчився вже – ну і що?
Розумний, аж голова, буває, болить –
ну і що?
А дерево собі росте, знай росте
зелене...
Вчепила брови сивина – ну і що?
А мудрість – то вже не дивина – ну і що?
А гора собі стоїть, знай стоїть
висока...
Ти згадуєш життя своє – ну і що?
А скільки було красивих дівчат –
ну і що?
А сонце світить на високу гору,
На зелене дерево – весело...
Могила одяглась в граніт – ну і що?
І чи згадає хто, чи ні – ну і що?
А сонце світить на високу гору,
На зелене дерево – весело...
ЧУЖИЙ
Ти є гостем на своїй землі:
Маєш хату – вона не твоя!
Маєш поле, а воно для всіх.
І врожай – не твій...
Ти є гостем на своїй землі:
Маєш руки – незадіяні,
Маєш мову – тільки для душі,
А язик – не твій!
Приспів: Чужий!
Партизаном серед земляків,
Як той Штірліц, тиняєшся ти,
Сірим вовком пісня пролетить,
А мотив не твій...
А що твоє на твоїй землі?
Синє небо недосяжнеє,
Жовта глина на кладовищі,
А цей світ – не твій!
Приспів: Чужий!
ТВОЯ ХАТА
Де твоє гніздечко, птичко-невеличко?
Божая тваринко, де твоя нора?
До якої стінки ти притулиш личко,
станеш до якого вікна?
Живе у хаті рідна мати,
живе в маєтку сестричка Свєтка,
живе в фазенді братик Федя,
А ти, а я…
Приспів:
А твоя хата – на цвинтарі,
а твоя хата – в сирій землі,
а твоя хата – домовина,
тому співай, доки не кличе вона!
А твоя хата – домовина,
а твоя хата – море без дна,
а твоя хата – сира земля,
тому співаєм разом: ля-ля-ля-ля!
Живе в сараї корова Рая,
живе у стайні конячка Маня,
живе у хліві свинюшка Ріва,
А ти, а я…
Приспів
ДЕЗДЕМОНА
Як хотіла вона грати милую роль –
Алісу, Джульєтту малу і Ассоль.
Але доля дала їй не те амплуа –
грала дочку, доки була мала.
Приспів:
Дездемона, Дездемона,
нарешті на сцені, і на очах глядачів.
Дездемона, Дездемона,
тільки незвично: вгору обличчям, без слів…
Як хотіла вона бути актрисою
–
грати Кармен, Пенелопу свою.
Але доля дала їй роль лиш одну:
Доки був чоловік, грала жону.
Приспів
|